Контакти

м. Біла Церква

вул. Ярослава Мудрого,

буд. 38/12,

3 поверх, кім. 15

тел.: 097 392 36 06

fond_efimenko@ukr.net

"Зніми, фотограф, нас, допоки ми щасливі..."

14 травня клуб «Золота осінь» зібрався в бібліотеці для пізнавальної зустрічі. Спершу нашим академістам викладачка школи мистецтв №4 Олена Гайдаєнко розповіла багато цікавої інформації про Івана Марчука, українського живописця, народного художника України, лауреата Національної премії України ім. Т.Г.Шевченка, якому 12 травня виповнилося 90 років!

Про його чудові картини, які ще називають пророцтвами на полотні, пані Олена розповіла та показала їх на екрані. Академісти побачили, як митець, який вигадав техніку малювання пльонтанізм, створює свої шедеври, сидячи на підлозі. Пані Олена зустрічалася з художником, тож має чимало приємних та унікальних спогадів про видатного митця.

А друга частина зустрічі присвячувалася фотографіям! Координаторка клубу Майя Боженко запропонувала академістам принести альбоми зі своїми світлинами та поділитися спогадами. Не всі виконали це домашнє завдання, але ті, хто приніс свої фотокартки, з таким трепетом розповідав про фото. Здавалося, фото та й фото, а за ним стоїть ціла історія. Галина Морєва принесла своє фото, на якому їй – 20 літ! І розповіла, де вона його зробила, де купила сукню для цього фото і навіть пригадала, що через пів року після фотографування вийшла заміж.

Олександра Лисниченко теж показала своє весільне фото. І таку довжелезну і цікаву історію знайомства зі своїм майбутнім чоловіком розповіла, що аж дивуєшся, як одне фото може викликати таку бурю спогадів. Свої світлини нам продемонстрували Тетяна Кисельова, Валентина Сіволапова та інші академістки.

Майя Боженко теж не відставала від них і показала свої світлини. Пригадала, як колись на Polaroid клацали фото одне за одним, які були молоді та красиві, а нині стали ще кращі, розповіла про те, де вона працювала і навіть поділилася своїм улюбленим місцем відпочинку – це Тарханкут в Криму. Тож Майя Миколаївна виріть, що на улюблений пляж таки ще поїде! А ще розповіла, як раніше у фотоательє вміли «одягати» людей, примальовуючи їм потрібні сукні, костюми чи сорочки.

До зустрічі підібрали чудову пісню Скрябіна «Старі фотографії». У цій пісні є такі рядки:

«Старі фотографії на стіл розклади,

Дитячі історії смішні розкажи

І справжнім друзям не забудь, подзвони

Бо добре чи зле, з тобою завжди вони»

Напевно, одним із найкорисніших винаходів людства є фотографування. Адже це своєрідна машина часу, яка дозволяє повернутися в минуле, пригадати радісні події, а, можливо, й сумні, згадати обставини, коли робилося фото і поділитися спогадами з друзями. Бережіть фото! Це реальний зв'язок між поколіннями, епохами і спогадами.

Фотогалерея "Зніми, фотограф, нас, допоки ми щасливі..."

 

Поділитись з друзями: