Валентина Котенко,
координатор клубу «Водограй»
Театр… театральні прем’єри, спектаклі – це завжди свято!!!
Таке свято відбулося 9 квітня 2014 року в клубі «Водограй». Його подарували нам актори Київського академічного обласного музично-драматичного театру ім. Саксаганського – Шевчук Олександр Євгенович, заслужена артистка України Волкова Світлана Борисівна, молодий актор Максим Цедзінський.
Після розповіді Шевчука О.Є. про вистави, прем’єри на квітень, про роботу трупи театру, де йде постійний пошук цікавих знахідок, про дружній і згуртований колектив однодумців під керівництвом заслуженого діяча мистецтв України В’ячеслава Ускова, заслужена артистка України Волкова С.Б. та її партнер по спектаклях Максим Цедзінський розіграли декілька сценок із спектаклю «Самотня леді», та так професійно і майстерно, що наш невеликий камерний зал перетворився на театральну залу, в якій без усяких декорацій творилося справжнє диво – театральна вистава. Глядачі були в захваті й вітали талановитих артистів.
Лунає виразно й емоційно вірш «Моя Біла Церква», це Світлана Борисівна освідчується в коханні чудовому старовинному, історичному місту Білій Церкві, в якому вона вже проживає 2 роки. До цього вона мешкала в м. Фастів, в якому організувала молодіжну театральну студію, яку відвідували і старшокласники. Студію відвідував і старанно працював у ній і школяр Максим Цедзінський. І саме тоді Волкова С.Б. розпізнала в цьому талановитому хлопчику майбутню «зірочку», митця, який «хворів» театром і згодом став актором. Але до визнання було навчання в Київському театральному університеті ім. Карпенка-Карого. І ось їх долі поєдналися, і вони служать Мельпомені в нашому Білоцерківському театрі, талановито створюючи образи в багатьох спектаклях. А Максим називає актрису Волкову С.Б. своєю «улюбленою театральною мамою».
У своєму виступі Максим відмітив, що трупа театру – це однодумці, які працюють творчо, з великим натхненням і піднесенням, люблять своїх глядачів, які їм повертають сторицею свою любов і шану.
А потім лунали у виконанні Максима вірші іспанською мовою ( а він володіє німецькою, французькою, російською і рідною українською), дуже емоційно і майстерно, що навіть не потребували перекладу, - глядачі зрозуміли – про кохання, а потім вірш Л.Костенко на українській мові – і знову про весну і кохання.
А коли зазвучала пісня дуетом – Волкова С.Б. і Максим Цедзінський – іспанською мовою, весь зал вибухнув гучними оплесками і криками «Браво!»
Атмосфера в залі була теплою, святковою, бо навіть квітневий день подарував тепло, яскраве сонце, повітря, наповнене і пронизане пахощами розквітлих абрикос, ніби надав надію і сподівання на краще життя і в Білій Церкві, і в усій нашій Україні, яка з великими труднощами, і з великою надією виборює своє право на достойне життя, на існування вільної Української держави, яку творять такі самовіддані люди, як наші гості. І мені здається, що ось-ось буде велика перемога в творенні незалежної України, і на обличчі українців засяє щаслива посмішка, а в очах спалахне вогонь надії на краще майбутнє.
