Осінь. Різнобарвна, золота і сонячна в самому розпалі. Йдеш вулицею, й око радіє осінньому вбранню природи – жовте, багряне, золоте листя дерев і кущів. Колючий вітерець приносить до нас нові осінні пахощі – запах сухої травички, опалого листя, вогкості, стиглих яблук, осінніх квітів та винограду. Саме зараз настає час для відпочинку....

Уже другий рік поспіль на Замковій горі – дитинці нашого міста – красується, зустрічаючи хрестом на маківці дивовижні світанки і проводжаючи вечірню зорю, новозбудований православний храм Святого Великомученика Георгія Побєдоносця. Який він зовні, можна побачити в будь-яку пору року, а який усередині, мабуть, хотів би дізнатися кожен, бо ж багатьох цікавить, чи почали вже розписувати стіни?...

Погожої осінньої днини до Білої Церкви завітав відомий музикант-гармоніст із дитячим зразковим колективом, аби подарувати більше ніж півтисячі глядачам чудовий настрій і душевну гармонію. У передостанній день жовтня найбільший зал кінотеатру імені Довженко перетворився в музичну локацію, на якій не було де яблуку впасти....

Жовтень — місяць золотої осені, яка вкриває землю червоно-жовтим килимом, а щедра матінка-земля віддячує своїм трударям за їх працю щедрими врожаями. У цю золоту пору 1964 року одружились академісти клубу «Серпанок» - Микола Феодосійович та Любов Кузьмівна Шевченки. Екватор віку перейшла пара, пліч-о-пліч у любові та злагоді, рука в руку, крокуючи сімейною стежиною....

Про них часом кажуть: ті, що увійшли в осінь свого життя. Чому? Відлюбили навесні: створили сім’ї, народили дітей. Відпрацювали влітку: заробили на (чи побудували) житло, підняли дітей, на ноги поставили, заробили для їх майбутнього, зробили кар’єру, знову ж – відлюбили. А тепер що?...