Контакти

м. Біла Церква

вул. Героїв Небесної Сотні, 24

тел.: 39-14-15

тел/факс: 39-11-32

fond_efimenko@ukr.net

І зимові свята відзначили, і в театрі побували

Що таке пункт незламності? Генератор, чай, цукор, окріп? Ні! Пункти незламності – це ми з вами! І ось такі незламні люди є в нашій Академії пенсіонері. Вони злякалися лише один раз – 24 лютого. Після того оговталися і роблять заплановані справи, не зважаючи на всі спроби російського ворога залякати нас. Ось і сьогодні, 16 грудня, як і запланували раніше, академісти клубу «Пролісок» зібралися у своїй улюбленій бібліотеці на масиві «Залізничне селище» як тільки дочекалися скасування повітряної тривоги....

Читати повністю...

Наші традиції – наш оберіг

13 грудня в Україні відзначається день пам'яті одного із дванадцяти апостолів Христових — Андрія Первозваного. Традиційно в цей день збиралися на вечорниці хлопці й дівчата, де смакували обрядовим хлібом – калитою, яка випікалася виключно у цей день і мала форму сонця з діркою посередині та була змащена медом. Молодь розігрувала свято калити: Пан Калитинський тримав калиту, прив’язану до палки мотузкою, а всіх, хто намагався відкусити шматочок коржа, вимащував сажею...

Читати повністю...

Із вдячністю та шаною до нашої армії

7 грудня в клубі «Чарівна мить» Академії пенсіонерів відбувся надзвичайно цікавий захід, приурочений Дню Збройних сил України. Ансамбль «Спадщина» за керівництва Ніни Яківни Левченко підготував чимало пісень на козацьку та військову тематику. Концерт провела - Марія Постоєва, яка читала також власні вірші. У виконанні ансамблю пролунали пісні...

Читати повністю...

З журбою радість обнялась

Днями ансамбль «Чорнобривці», що діє при клубі «Сузір’я» Академії пенсіонерів, завітав з концертом до санаторію «Діброва», щоб потішити своїми виступами – піснями та гуморесками – тих людей, що приїхали лікуватися та відпочивати в цьому санаторно-лікувальному закладі. Концерт провела координатор клубу «Сузір’я» Тетяна Сулейманова. На початку виступу академісти...

Читати повністю...

Академісти писали Радіодиктант національноє єдності

Ну що б, здавалося, слова... Слова та голос — більш нічого. А серце б'ється — ожива, Як їх почує! Так писав наш славетний Тарас Шевченко. Для справжнього українця, а не того зрусифікованого малороса, якому все без різниці, рідна мова завжди була дорога. Скільки не видавали московські сатрапи наказів про її заборону, а вона все ж вижила, бо передавалася від батьків до дітей. За мову українців убивали, відправляли до концтаборів, не дозволяли робити кар’єру, насміхалися і принижували. Не даремно ж кажуть, що українська – це мова протистояння, а російська – це мова пристосування. Російські «асвабадітєлі» хотіли нас «денаціфікувати», натомість отримали таке зростання національної свідомості в Україні, що за всі 30 років жодній українські владі не вдавалося досягти. 9 листопада українці по всьому світу відзначають День української писемності та мови. Саме в цей день, ось уже 22 роки поспіль, ми пишемо Радіодиктант національної єдності. До цієї акції долучилися й клуби Академії пенсіонерів. Зокрема, академісти клубів «Сузір’я», «Серпанок», «Криниця життя», «Зарічанське джерело»...

Читати повністю...